COVID-19: симптоми, перебіг, лікування, ускладнення, профілактика

COVID-19 є агресивним інфекційним захворюванням респіраторних органів. Рекомендуємо відвідувати Терапевта як для профілакктики, так й при наявності перших симптомів захворювання.

COVID-19 – причини захворювання

Вірус, відповідальний виникнення COVID-19, — це вірус SARS-CoV-2 . Фактично, цей вірус здатний до численних мутацій, які не тільки змінюють його генетичний матеріал, а й, отже, сприяють зміні його властивостей, таких як інфекційність, клінічна картина та ризик тяжкого зараження.

Згідно з поданою статистикою, до березня 2022 року підтверджено понад 460 мільйонів випадків захворювання та майже 6 мільйонів смертей від інфекції SARS-CoV-2.

В даний час у медицині існує три типи варіантів вірусу SARS-CoV-2:

• варіант, що цікавить – варіант, який має певні генетичні маркери, які можуть, наприклад, змінити спосіб проникнення в клітини або змінити ефективність лікування, що використовується при захворюванні COVID-19,
• варіант, що викликає занепокоєння: підтверджено, що такий варіант більш заразний, здатний ухилятися від антитіл або здатний викликати більш тяжкий перебіг COVID-19. Викликає занепокоєння варіант також може бути стійким до методів лікування, що зазвичай використовуються. До цієї групи входить, наприклад, відомий альфа-варіант, вперше виявлений у Великій Британії,
• варіант зі значними наслідками – у цю групу увійдуть варіанти, які характеризуватимуться доведеною значно меншою ефективністю (проти ними) наявних нині заходів профілактики, методів діагностики та лікування інфекції Covid-19. На щастя, досі жодного варіанта не було віднесено до цієї групи.

COVID-19 – механізми захворювання

Почнемо з опису того, як вірус SARS-CoV-2 потрапляє у клітини людського організму.

Цей вірус використовує спеціальні рецептори, розташовані на клітинах, – а саме рецептори ACE2, тобто рецептори ангіотензинперетворюючого ферменту 2. Вірус з’єднується з цими структурами за допомогою глікопротеїну – тобто білка S. Цей білок створює характерні «шипи» оболонки цього коронавірусу.
Хоча вірус найчастіше вражає клітини органів дихання, він також може проникати у клітини:

• кишковий епітелій,
• клітини серця (кардіоміоцити),
• епітелій жовчних проток,
• макрофаги,
• а також до клітин нюхового епітелію та гліальних клітин, що входять до складу нервової системи.

Найчастіше першою стадією захворювання є проникнення вірусу SARS-CoV-2 в епітеліальні клітини слизової оболонки носа. У місці проникнення вірус розмножується.

Навіть незважаючи на те, що на цій стадії клінічні симптоми ще не присутні, такий хворий може бути заразний для інших людей. Приблизно через дюжину днів розвивається імунна відповідь та з’являються типові симптоми захворювання.

Якщо вірус не нейтралізований імунною системою на цьому етапі, це може спричинити ураження легень та ускладнення захворювання. Інфікування клітин легень пов’язане з секрецією численних запальних цитокінів (наприклад, інтерлейкінів (скорочено ІЛ) – у тому числі ІЛ-1, ІЛ-6), під їх впливом відбувається приплив клітин імунної системи, у тому числі Т-хелперів та цитотоксичний, що пов’язано з розвитком запалення, що призводить до пошкодження альвеол легень та розвитку гострої дихальної недостатності.

COVID-19 – резервуар вірусу та шляхи передачі SARS-CoV-2

SARS-CoV-2, що викликає інфекції у людей, ймовірно, походить від вірусу, що викликає інфекції у тварин — точніше, у кажанів. Нині найважливішим резервуаром вірусу є людина.

Однак зазначено, що передача можлива між деякими видами тварин, а також між деякими видами тварин і людиною (у тому числі між людиною та норками, а також між людиною та собаками, котячими та мавпами).

Вірус передається між людьми переважно повітряно-краплинним та контактним шляхом. Зараженню сприяє перебування в приміщеннях, що погано провітрюються. Інфекційний матеріал складається в основному з респіраторних виділень, але вірус також можна виявити в калі, сечі, сльозах та спермі.

Інкубаційний період захворювання, тобто. час від зараження до появи перших симптомів становить 2-14 днів (в середньому 6 днів), в більшості випадків цей час становить до 12 днів, а найтриваліший інкубаційний період у ГРВІ – Зараження CoV-2, зафіксоване в наукових звітах, тривало 2 та 17 днів.

COVID-19 – фактори ризику тяжкої інфекції

Чинники, які можуть збільшити ризик тяжкого захворювання, включають:

• літній вік, особливо вік старше 65 років,
• хронічні захворювання, такі як діабет, хронічна обструктивна хвороба легень, астма, ішемічна хвороба серця, кардіоміопатії, хронічна хвороба нирок, злоякісні пухлини, серцеві аритмії,
• ожиріння (тобто ІМТ > 30),
• імунодефіцити, у тому числі ВІЛ-інфекція або період після трансплантації органів, прийом імунодепресантів, хронічне вживання стероїдів,
• куріння тютюну,
• вагітність – варто усвідомлювати, що перебіг захворювання COVID-19 при такому стані може бути значно важчим. COVID-19 під час вагітності збільшує ризик не тільки ускладнень для вагітної, але й становить загрозу для плоду, що розвивається.

COVID-19 – симптоми захворювання

Клінічна картина захворювання COVID-19 може бути дуже різноманітною. Найлегша форма – це, звісно, ​​безсимптомна форма. Останні дані показують, що цей курс застосовується приблизно до 30% людей, інфікованих SARS-CoV-2, проте дані дуже розходяться.

Ще одна форма захворювання, про яку слід згадати – це симптоматична форма, але без пневмонії. При цьому ми найчастіше стикаємося з такими клінічними симптомами, як:

• лихоманка,
• біль в горлі ,
• головний біль ,
• розлади нюху та смаку
• скелетно-м’язовий біль,
• діарея,
• кон’юнктивіт,
• ураження шкіри, шкірні висипання,
• млявість,
• нудота чи блювання.

До таких форм відносяться легкі пневмонії та важкі пневмонії – коли спостерігається зниження сатурації кисню (<90%) та збільшення частоти дихання >30 вдихів на хвилину. У найважчих випадках захворювання COVID-19 може ускладнитися важким респіраторним дистрес-синдромом, сепсисом та септичним шоком.

Поразки шкіри можуть нагадувати кропив’янку (уртикарні пухирі), але можуть зустрічатися також плямисто-папульозні та пустульозні висипання, а ураження шкіри може супроводжуватися свербінням.
Іноді трапляється, що зміни шкіри (а також порушення нюху та смаку) є єдиним симптомом захворювання на COVID-19.  Також Вас можуть зацікавити інші послуги клініки: УЗД, консультації лікарів або діагностика аналізів.

Клінічна картина захворювання COVID-19 – статистика

Як показують медичні дані, найпоширеніший перебіг цього захворювання легкий – на нього страждають приблизно 80% хворих. Близько 15% пацієнтів страждають на тяжку форму захворювання COVID-19, що супроводжується задишкою і гіпоксією.

Однак приблизно у 5% пацієнтів із симптомами, на жаль, розвивається гостра дихальна недостатність, а також шок та, як наслідок, поліорганна недостатність.

У цих випадках можуть виникнути гостра ниркова недостатність і міокардит. У пацієнтів з тяжким, критичним перебігом захворювання на COVID-19 рівень смертності досягає 50%.

COVID-19 – ускладнення захворювання, спричиненого SARS-CoV-2

На жаль, захворювання COVID-19 може супроводжуватись певними, іноді дуже серйозними ускладненнями. До них відносяться, серед іншого:

• тромбоемболічні ускладнення – інфікування вірусом SARS-CoV-2 підвищує ризик тромбозу глибоких вен та виникнення тромбу в легеневих венах (емболії легеневої артерії),
• ускладнення, пов’язані з серцево-судинною системою – до них відносяться запалення серцевого м’яза та великих судин, загострення серцевої недостатності, ішемія міокарда та інфаркт міокарда, виникнення порушень серцевого ритму,
• нефрологічні ускладнення – у тому числі гостра ниркова недостатність
• неврологічні ускладнення – у тому числі розлади нюху та смаку, головний біль, мігрені і навіть інсульт (у тому числі внаслідок тромбоемболічних ускладнень),
• так званий мозковий туман – проявляється, насамперед, порушеннями концентрації уваги, розладами пам’яті, і навіть дезорієнтацією, тобто. неадекватною орієнтацією у часі та подіях, що відбуваються навколо. Подібні симптоми можуть зберігатись до кількох місяців.

COVID-19 – симптоматичне лікування захворювання

Симптоматичне лікування захворювання COVID-19 в основному включає:

• киснева терапія – застосовується у хворих з дихальною недостатністю, коли сатурація падає нижче 90%. Спочатку при легшому перебігу захворювання застосовують пасивну оксигенотерапію, але при погіршенні стану хворого може виникнути необхідність підключення хворого до апарату штучної вентиляції легень.
• антитромботичне лікування – пацієнтам, госпіталізованим у зв’язку з COVID-19, слід проводити антитромботичну профілактику (наприклад, з використанням низькомолекулярного гепарину). У неспіталізованих пацієнтів таку профілактику слід вводити за наявності факторів ризику тромбозу глибоких вен або тромбоемболії легеневої артерії.
• антибіотикотерапія – застосовується тільки при підозрі на бактеріальну суперінфекцію (COVID-19 сам по собі є вірусним захворюванням, яке не слід лікувати антибіотиками),
• розміщення пацієнта у положенні лежачи – це рекомендується у пацієнтів на штучній вентиляції легень (при параметрах PaO2/FiO2 < 200 мм рт. ст.).

COVID-19 – етіотропне лікування захворювання

Великі багатоцентрові клінічні випробування продовжуються, спрямовані на розробку ефективного препарату, який можна буде використовувати для лікування вірусної інфекції SARS-CoV-2.

Проте певні приготування ми вже маємо. Насамперед це стосується препарату молнупіравір – він дозволений до застосування у дорослих з підтвердженою інфекцією.

В даний час для того, щоб пацієнт міг отримати право на лікування даним препаратом, він повинен мати певні фактори ризику, що підвищують ризик тяжкого перебігу захворювання (наприклад, хворі на цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, особи похилого віку).

Важливо відзначити, що лікування молнупіравіром слід починати якомога раніше, не пізніше 5 днів після появи перших симптомів захворювання. Ці ліки використовуються у пацієнтів, яким не потрібна киснева терапія.

Ще один препарат, зареєстрований для лікування інфекції SARS-CoV-2, – ремдесивір. Його можна застосовувати у підлітків з 12 років та у дорослих. Цей препарат слід використовувати у пацієнтів із супутньою пневмонією, яким потрібна киснева терапія, та у пацієнтів, які не потребують кисневої терапії, але мають фактори ризику тяжкого перебігу захворювання на COVID-19.

Людські рекомбінантні моноклональні антитіла також мають місце в лікуванні COVID-19 (наприклад, бамланівімаб, сотрувімб або регданвімаб), які спрямовані проти окремих компонентів білка S. Ці препарати слід використовувати у пацієнтів з COVID-19, які не потребують госпіталізації, але у них є чинники, що підвищують ризик тяжкого зараження.

Іншими препаратами, що використовуються для лікування цього вірусного захворювання, є інгібітори кіназ (наприклад, баріцітініб або тофацітініб). Наукові дослідження повідомляють, що застосування барицитинібу у поєднанні з ремдесивіром (порівняно із застосуванням тільки ремдесивіру) скоротило тривалість захворювання у групі пацієнтів, які перебувають у лікарні.

Підсумовуючи, можна сказати, що тепер ми знаємо набагато більше про захворювання Covid-19, ніж рік чи два тому. Лікування цього захворювання постійно вдосконалюється і стає дедалі ефективнішим.

Слід наголосити, що у нас є ефективні вакцини проти COVID-19, які суттєво знижують смертність пацієнтів та обмежують ризик тяжкого перебігу захворювання. Знання про COVID-19, безумовно, збільшуватимуться протягом місяців.