Збільшення сідниць (глютеопластика)

Гармонійний розмір та форма сідниць – мрія будь-якої жінки. Нестача обсягу, незадовільні контури м’язів м’язів, провисання тканин – все це стає причиною комплексів.

Щоб добре виглядати в одязі, що обтягує, і купальнику, потрібна пружна і підтягнута попка. Не завжди жінкам вдається досягти бажаного результату за допомогою спорту. В цьому випадку найбільш ефективним вирішенням проблеми стає глютеопластика – операція зі збільшення сідниць. Пластика цієї зони допомагає досягти стійкого естетичного результату і позитивно впливає на самооцінку та самовідчуття.

Суть процедури збільшення сідниць

Глютеопластика являє собою штучну зміну (збільшення) розміру сідниць, надання їм красивої форми, відновлення їхньої симетрії. Її проводять під загальним наркозом, із подальшим перебуванням пацієнта у стаціонарі. Іноді можливе використання епідуральної анестезії (укол у спинний мозок). Зазвичай операцію призначають на першу половину дня, і жінка залишається у палаті під наглядом лікаря та медсестри до ранку наступного дня.

Методи збільшення стегон та сідниць
Використання імплантів
Збільшення сідниць імплантами – найпопулярніший метод корекції. Імпланти бувають:

• круглими: для надання сідницям помітної опуклості;
• анатомічними (краплинними): для максимальної природної корекції цієї зони;
• овальними: подібно до краплеподібних, цей вид імплантів повторює контури тіла і забезпечує органічну зміну форми.

Розміри імплантів визначаються індивідуально. Зазвичай це ендопротези обсягом 140-180 мл. Не довіряйте лікарям, які стверджують, що розмір імпланта не має значення і можна збільшити попу навіть дуже об’ємними імплантами. Це не так. Надмірно великий імплант призведе до появи розтяжок на шкірі, деформації сідниць та порушення естетики. Крім того, він почне опускатися донизу.

Імпланти виготовляються із силікону. Його головна перевага – можливість підлаштовуватись під анатомічні особливості тіла пацієнта. Найбільш популярними фірмами-виробниками є EuroSilicone, Sebbin, Polytech, Silimed. Лікар порекомендує вам ендопротези на вибір. Усі великі виробники дають довічну гарантію на імпланти.
Операцію не проводять за недостатнього обсягу м’язової тканини. Якщо ніщо не буде «тримати» імпланти, відбудеться їхнє зміщення та опущення.

Ендопротезування можна поєднувати з ліпофілінгом, про який піде нижче.

Ліпофілінг (збільшення жиром)

Метод ліпофілінгу дуже популярний серед пацієнтів із жировими відкладеннями в ділянці живота, боків, стегон, рук. З проблемних зон проводиться забір жирової тканини з подальшим очищенням та введенням її в область сідниць.

За допомогою ліпомоделювання можна скоригувати локальну нестачу об’єму (наприклад, ямочки на попі) або значно змінити форму сідниць.

Плюсом процедури є можливість зменшити обсяги проблемної зони та збільшити за допомогою забраного жиру сідниці – виходить ефект «два в одному». Перевагою є натуральний вид сідниць після операції та довговічність результату. Імплантований жир приживається не менш як на 70% і залишається з вами назавжди. Важливо лише виключити різке схуднення. А ще ліпомоделювання може проводитись, навіть якщо у вас встановлені імпланти.

З мінусів – операція не підходить худим жінкам, у яких нема звідки забрати жирові клітини. Також не завжди виходить за одну операцію досягти бажаного результату. Як правило, потрібно 2-3 процедури ліпофілінгу.

М’язова підтяжка

Іноді збільшення стегон та сідниць не потрібно, потрібна лише підтяжка наявних форм, проводиться м’язовий ліфтинг. Це дуже об’ємне втручання, що потребує тривалої реабілітації. Зазвичай процедуру показано віковим пацієнтам з м’язовою атрофією.

Також її рекомендують молодим жінкам з недостатньою м’язовою масою, яким не показано ендопротезування та ліпофілінг. Перевага операції – значна зміна форми сідниць. Недолік – довге відновлення.

Інші методи збільшення
Збільшити сідничні м’язи можна за допомогою введення філерів на основі гіалуронової кислоти.

Мінусом цього методу є висока вартість та недовговічність результату – максимум 5 років. Процедура також потребує загального наркозу.

Підтягнути сідниці можна за допомогою установки ниток: золотих, аптосів, з насічками або без. Цей спосіб дозволить візуально підтягнути сідниці, але збільшити обсяг так не вийде.

Згодом ефект зійде нанівець, тоді як грамотно проведена глютеопластика гарантує естетичний вигляд сідниць назавжди.

Введення силіконових гелів є небезпечним та непрогнозованим методом збільшення сідниць. Жодна сучасна клініка не проводить цієї процедури. Справа в тому, що гель мігрує в тканинах, що призводить до деформації сідничної ділянки, появи неестетичних горбків, ямок.

Також силікон може стати причиною запалення, сильних болючих відчуттів і навіть некрозу тканин. В інтернеті можна знайти масу плачевних результатів введення силікону в сідниці. Якщо з якоїсь причини він все ж таки був введений, потрібне хірургічне видалення речовини. Причому що раніше, то краще.
Деякі псевдохірурги практикують підшкірне встановлення імплантів. Це небезпечно та ніколи не забезпечить гідний естетичний результат.

Також збільшення стегон та сідниць можливе за допомогою комплексів вправ. Нарешті, існує спеціальна білизна, що коригує, візуально збільшує область сідничних м’язів.

Як проводиться операція зі збільшення сідниць
1. Консультація лікаря. Пластичний хірург задасть вам низку питань, пов’язаних зі станом вашого здоров’я та побажаннями щодо результату операції. Лікар може відмовити у проведенні корекції, якщо пацієнт прийде на консультацію у психічно нестабільному стані.

2. Проведення досліджень та здавання необхідних аналізів:

• кров на групу та резус-фактор;
• кров на інфекції: гепатит, С, сифіліс, ВІЛ;
• ОАК з лейкоцитарною формулою та ШОЕ;
• коагулограма: АЧТБ, фібриноген, МНО, ПТІ;
• б/г аналіз крові: глюкоза, АЛТ, АСТ, загальний білок, креатинін, сечовина, білірубін загальний та прямий;
• загальний аналіз сечі;
• ЕКГ із розшифровкою;
• за наявності соматичної патології – консультація терапевта та кардіолога.

3. Підготовка до операції:

• виключити прийом ліків, що розріджують кров;
• виключити вживання алкоголю та куріння хоча б за 7 днів до операції;
• розпочати прийом призначених хірургом препаратів;
• виключити стресові ситуації, дотримуватись нормального режиму сну.

4. День операції. У клініку треба прийти натще. Далі йде розмова з хірургом та анестезіологом. Оперуючий лікар наносить передопераційну розмітку, пацієнт із палати переводиться в операційну.

Сама операція триває 1,5-2 години. У ході втручання лікар робить розріз у межягодичной складці. Далі створюються спеціальні кишені, у яких встановлюються імпланти. Зазвичай їх поміщають між великим та середнім сідничними м’язами (верхня третина попи). Можливий варіант із встановленням імпланту в область великого сідничного м’яза.

Також розрізи можуть бути зроблені в під’ягодичних складках, але це може призвести до занадто низького розташування імплантів. Після закінчення процедури лікар встановлює дренажі для виведення зайвої рідини. Потім накладаються внутрішні та зовнішні шви, вони заклеюються, пацієнта виводять із наркозу та переміщають у палату.

5. Після операції. Ви залишаєтеся у клініці до ранку наступного дня. Лікар повинен зробити вам перев’язку, потім він призначає дату наступного візиту і ви їдете додому.

Реабілітаційний період
Після операції область сідниць хворітиме. За призначенням лікаря слід приймати знеболювальні препарати, а також антибіотики. Під час прийому антибіотиків не можна вживати спиртних напоїв.

Больовий синдром притуплюється через 2-3 дні.
У перші дні бажано дотримуватися постільного режиму. Причому протягом 7 днів після операції лежати на спині та сидіти на попі не можна. Допускається лише лежання на животі. Це важлива умова для комфортного відновлення та прогнозованого результату. У цей період може спостерігатися зниження чутливості тканин у ділянці сідниць. Це нормальне явище.

У перші три дні не можна приймати душ.
Протягом місяця ви носите компресійну білизну для фіксації імплантів.
Фізичні навантаження під забороною щонайменше на 1 місяць. Повертатися до спорту треба поступово. Перше тренування має бути дуже легким.
У період відновлення не можна ходити у басейн, лазню, солярій. Не можна засмагати та купатися у відкритих водоймах.

Якщо шов загноївся, треба негайно здатися лікарю.
У період реабілітації можуть спостерігатися набряки, синці, гематоми – нормальна реакція на хірургічне втручання.

Перші результати можна оцінити через 1-2 місяці після операції, остаточну форму сідниці приймуть через 1 рік після втручання.

Зверніть увагу – для пацієнтів з ендопротезуванням сідниць ін’єкції в м’яз сідниць назавжди залишаються під забороною. Обов’язково повідомляйте про наявність імплантів лікарям.
Показання

• уроджена асиметрія сідничних м’язів;
• деформація сідниць внаслідок перенесених травм;
• зміна форми внаслідок різкого схуднення;
• вікове провисання тканин;
• м’язова атрофія;
• індивідуальні особливості;
• відсутність результату від тренувань;
• невдоволення зовнішнім виглядом сідниць.

Глютеопластика має виключно естетичний характер. Її проводять не за медичними показаннями, а для покращення форми та обсягу сідниць.
Протипоказання

• неповнолітній вік;
• патології серця, судин, печінки, нирок, щитовидної залози;
• аутоімунні захворювання;
• загострення хронічних захворювань;
• застуда, інфекційні та вірусні захворювання;
• онкологія;
• доброякісні та злоякісні пухлини;
• ожиріння;
• цукровий діабет;
• період вагітності та лактації;
• психічні розлади;
• схильність до утворення келоїдних рубців;
• незадовільні результати передопераційних досліджень;
• пошкодження тканин у ділянці сідничних м’язів.

Зазвичай ми проводимо операцію зі збільшення сідниць пацієнтам старше 25 років, коли організм повністю сформувався. У поодиноких випадках операцію можна провести і раніше.
Можливі ускладнення
Якщо операція проводиться досвідченим лікарем в умовах сучасної операційної, якщо пацієнт дотримується всіх рекомендацій хірурга, то жодних ускладнень не виникне. При порушенні протоколу проведення операції, використанні неякісних імплантів та порушенні розпоряджень лікаря можуть виникнути такі ускладнення, як:

• зміщення імпланта/ів;
• розвиток запального процесу;
• розбіжність швів;
• нагноєння;
• деформація області сідниць;
• розрив імпланту;
• утворення келодних рубців у місцях розрізів;
• поява зайвої сполучної тканини.

Результат операції залежить і від лікаря, і від пацієнта. Відповідальний підхід до вибору клініки та свого здоров’я – гарантія стійкого естетичного результату.