Рак щитоподібної залози

Рак щитоподібної залози – це злоякісне захворювання, за якого в тканинах щитоподібної залози утворюються злоякісні (ракові) клітини.

Що таке рак щитоподібної залози?

Існує кілька різних типів раку щитоподібної залози, найпоширенішим є папілярний рак щитоподібної залози, який зазвичай росте в одній частці щитоподібної залози (приблизно 70-80% усіх випадків). Фолікулярний рак щитоподібної залози становить близько 20% випадків раку щитоподібної залози.

Менш поширені види раку щитоподібної залози включають медулярний рак щитоподібної залози, анапластичний рак щитоподібної залози і саркому або лімфому щитоподібної залози. Також Вас може зацікавити УЗД щитоподібної залози або консультація ендокринолога.

Будова та функції щитоподібної залози

Щитоподібна залоза – це залоза внутрішньої секреції, що розташована поруч із трахеєю на передній поверхні шиї.  Вона має форму метелика і має праву частку та ліву частку. Перешийок, тонка ділянка залозистої тканини, з’єднує дві частки. Здорову щитоподібну залозу зазвичай неможливо промацати через шкіру.

Анатомія та розташування щитоподібної залози

Щитоподібна залоза складається з 2 основних типів клітин:

Фолікулярні клітини використовують йод із крові для виробництва гормонів щитоподібної залози, які допомагають регулювати метаболізм людини.

• Надлишок гормонів щитоподібної залози (гіпертиреоз) може спричинити прискорене або нерегулярне серцебиття, проблеми зі сном, нервозність, відчуття голоду, втрату ваги та відчуття перегріву.
• Занадто низький рівень гормону (гіпотиреоз) змушує людину сповільнюватися, відчувати втому і набирати вагу.
• Кількість гормону щитовидної залози, що виділяється щитовидною залозою, регулюється гіпофізом в основі мозку, який виробляє речовину, що називається тиреотропним гормоном (ТТГ).

С-клітини (також звані парафолікулярними клітинами) виробляють кальцитонін, гормон, який допомагає контролювати використання кальцію організмом і його рівень у крові.

Вузли щитоподібної залози та розвиток раку

Вузли щитоподібної залози зустрічаються часто у пацієнтів, але зазвичай не є раком.

Вузли щитоподібної залози зазвичай не спричиняють симптомів і не потребують лікування. Іноді вузли щитоподібної залози стають настільки великими, що стає важко ковтати або дихати, і потрібні додаткові аналізи та лікування

Тільки невелика кількість вузлів щитоподібної залози діагностується як рак.

Під час звичайного медичного огляду можна виявити припухлість (вузол) у щитоподібній залозі. Вузол щитоподібної залози являє собою аномальний ріст клітин у щитоподібній залозі. Вузлики можуть бути твердими або заповненими рідиною (кісти).

Проведення тонкоголкової біопсії щитоподібної залози

У разі виявлення вузла щитоподібної залози для подальшої діагностики проводять ультразвукове дослідження щитоподібної залози та тонкоголкову аспіраційну біопсію для виявлення ознак раку.

Причини розвитку раку щитоподібної залози

Вік, стать і вплив радіації можуть впливати на ризик розвитку раку щитоподібної залози.

Наявність факторів ризику не означає, що пацієнт обов’язково захворіє на рак.

Фактори ризику раку щитоподібної залози включають:

• Вік від 25 до 65 років.
• Жіноча стать
• Вплив радіації на ділянку голови та шиї в дитинстві або вплив радіоактивних опадів. Рак може виникнути вже через 5 років після зараження.
• Наявність в анамнезі зоба (збільшення щитоподібної залози).
• Наявність сімейної історії захворювань щитоподібної залози або раку щитоподібної залози.
• Наявність певних генетичних станів, таких як: сімейний медулярний рак щитоподібної залози, синдром множинної ендокринної неоплазії типу або синдром множинної ендокринної неоплазії типу.

Симптоми раку щитоподібної залози

Найчастіші ознаки раку щитовидної залози включають локальний набряк або припухлість на шиї.

Рак щитовидної залози на ранніх стадіях може на ранніх стадіях може не демонструвати ознак або симптомів. Ознаки та симптоми можуть виникати в міру того, як пухлина стає більшою.

• Припухлість (вузлик) на шиї.
• Утруднене дихання.
• Порушення ковтання або неприємні відчуття під час ковтання.
• Біль під час ковтання.
• Охриплість голосу.
• Постійний кашель, не пов’язаний із застудою.

Види раку щитоподібної залози

Рак щитоподібної залози поділяється на типи залежно від типу клітин, виявлених у пухлині. Остаточний тип раку щитоподібної залози визначається під час дослідження зразка тканини пухлини під мікроскопом. Розрізняють такі види раку щитоподібної залози:

Диференційований рак щитоподібної залози

• високодиференційовані пухлини
• низькодиференційовані пухлини
• недиференційовані пухлини.

Добре диференційовані пухлини, це папілярний рак щитоподібної залози і фолікулярний рак щитоподібної залози, добре піддаються лікуванню і зазвичай виліковуються.

Папілярний рак щитоподібної залози. Це найпоширеніший тип раку щитоподібної залози. Це може розвинутися в будь-якому віці, але найчастіше на нього страждають пацієнти віком від 30 до 50 років. Більшість папілярних раків щитоподібної залози мають невеликі розміри і добре піддаються лікуванню, навіть якщо ракові клітини поширюються на лімфатичні вузли шиї. Невелика частина папілярного раку щитоподібної залози є агресивною.

Фолікулярний рак щитоподібної залози. Цей рідкісний тип раку щитоподібної залози зазвичай вражає людей, старших за 50 років. Фолікулярні ракові клітини щитоподібної залози рідко поширюються на лімфатичні вузли шиї. Фолікулярний рак щитоподібної залози найчастіше поширюється на легені та кістки.

Зображення фолікулярної карциноми щитоподібної залози

Низькодиференційовані та недиференційовані пухлини

Ці пухлини ростуть і поширюються швидко та мають менше шансів на одужання. Пацієнти з анапластичним раком щитоподібної залози повинні пройти молекулярне тестування на наявність мутації в гені BRAF.

Низькодиференційований рак щитоподібної залози. Це рідкісний тип раку щитоподібної залози агресивніший, ніж інші диференційовані види раку щитоподібної залози, і часто не піддається звичайному лікуванню.

Анапластичний рак щитоподібної залози. Цей рідкісний тип раку щитовидної залози швидко зростає і насилу піддається лікуванню. Анапластичний рак щитоподібної залози, як правило, виникає у людей, старших за 60 років.

Медулярний рак щитоподібної залози

Медулярний рак щитоподібної залози – це нейроендокринна пухлина, що розвивається в С-клітинах щитоподібної залози. С-клітини виробляють гормон кальцитонін, який допомагає підтримувати нормальний рівень кальцію в крові.

Медулярний рак щитоподібної залози. Цей рідкісний тип раку щитоподібної залози починається в клітинах щитоподібної залози, званих С-клітинами, які виробляють гормон кальцитонін. Підвищений рівень кальцитоніну в крові може свідчити про медулярний рак щитоподібної залози на дуже ранній стадії.

Інші рідкісні види. До них належать лімфома щитоподібної залози, що починається в клітинах імунної системи щитоподібної залози, і саркома щитоподібної залози, що починається в клітинах сполучної тканини щитоподібної залози.

Стадії раку щитоподібної залози

Після того, як рак щитоподібної залози був діагностований, проводяться дослідження, щоб з’ясувати, чи поширилися ракові клітини тільки в щитоподібній залозі або в інші частини тіла.

Система стадіювання, яка найчастіше використовується для раку щитоподібної залози, являє собою систему TNM, яка заснована на трьох ключових елементах інформації:

• T – розмір пухлини і чи проросла вона в прилеглі тканини
• N – поширення на прилеглі лімфатичні вузли
• М – поширення (метастаз) у віддалені органи

Цифри після T, N і M надають більш детальну інформацію про кожен із цих факторів. Вищі цифри означають, що рак перебуває на пізніших стадіях.

Шляхи поширення раку щитоподібної залози

Коли рак поширюється на іншу частину тіла, це називається метастазуванням. Ракові клітини відриваються від того місця, де вони виникли (первинна пухлина), і поширюються по лімфатичній системі або крові.

Лімфатична система. Рак потрапляє в лімфатичну систему і поширюється по лімфатичних судинах та утворює пухлину (метастатичну пухлину) в іншій частині тіла.

Кров. Ракові клітини потрапляють у кров, поширюються кровоносними судинами й утворюють пухлину (метастатичну пухлину) в іншій частині тіла.

Метастатична пухлина належить до того ж типу раку, що й первинна пухлина. Наприклад, якщо рак щитовидної залози поширюється на легені, ракові клітини в легенях насправді є клітинами раку щитовидної залози.

Діагностика раку щитоподібної залози

Стандартні методи діагностики раку щитоподібної залози включають

Лікарський огляд і дані анамнезу

Під час огляду лікар звертає увагу на розмір і щільність щитоподібної залози та збільшені лімфатичні вузли на шиї.

Ультразвукове дослідження щитоподібної залози

Ультразвук може допомогти визначити, чи є вузол щитоподібної залози твердим або заповненим рідиною (кістою), оскільки тверді вузли з більшою ймовірністю можуть бути раковими.

Ультразвук також можна використовувати для перевірки кількості та розміру вузлів щитоподібної залози, а також для визначення того, чи збільшені будь-які прилеглі лімфатичні вузли через поширення раку щитоподібної залози.

Сканування з радіоактивним йодом

Сканування часто використовуються у людей, у яких уже діагностовано диференційований (папілярний, фолікулярний або клітини Гюртле) рак щитоподібної залози.

Клітини медулярного раку щитоподібної залози не поглинають йод, радіойодне сканування не використовується для лікування цього раку.

Аномальні ділянки щитоподібної залози, які мають меншу радіоактивність, ніж навколишня тканина, називаються холодними вузлами, а ділянки, які поглинають більше радіації, називаються гарячими вузлами.

Сканування щитоподібної залози з радіоактивним йодом

Гарячі вузлики зазвичай не є раковими, але холодні вузлики можуть бути доброякісними або раковими. Оскільки як доброякісні, так і ракові вузли можуть здаватися холодними, цей тест сам по собі не може діагностувати рак щитоподібної залози.

Рентгенограма грудної клітки

Якщо діагностовано рак щитоподібної залози (особливо фолікулярний рак щитоподібної залози), може бути проведене просте рентгенологічне дослідження органів грудної клітки, щоб визначити, чи поширився рак на легені.

Комп’ютерна томографія (КТ) сканування

Комп’ютерна томографія – це рентгенологічне дослідження, яке дає змогу отримати докладні зображення тіла в поперечному перерізі. Це може допомогти визначити місце розташування і розмір раку щитоподібної залози, а також визначити, чи поширилися вони на прилеглі ділянки, хоча УЗД зазвичай є тестом вибору. Комп’ютерну томографію також можна використовувати для пошуку поширення у віддалені органи, такі як легені.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) сканування

МРТ-сканування використовує магніти замість випромінювання для створення докладних зображень поперечного перерізу вашого тіла. МРТ можна використовувати для пошуку раку щитоподібної залози або раку, який поширився на прилеглі або віддалені частини тіла.

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) сканування

ПЕТ-сканування може бути дуже корисним, якщо рак щитоподібної залози не поглинає радіоактивний йод.

Біопсія щитоподібної залози

Фактичний діагноз раку щитоподібної залози ставиться за допомогою біопсії, під час якої клітини з підозрілого вузла щитоподібної залози беруть і досліджують у лабораторії.

• Найпростіший спосіб дізнатися, чи є новоутворення або вузол щитоподібної залози злоякісним, – це тонкоголкова аспірація (ТАБ) вузла щитоподібної залози. Цей тип біопсії можна провести в кабінеті амбулаторного лікаря або в клініці.
• Кровотеча в місці біопсії дуже рідкісна, за винятком людей із порушенням згортання крові.
• Цей тест зазвичай проводять на всіх вузлах щитоподібної залози, які досить великі, щоб їх можна було промацати.
• Якщо діагноз не ясний після біопсії, може знадобитися складніша біопсія, щоб отримати кращий зразок, особливо якщо у лікаря є підстави вважати, що вузлик може бути раком.
• Це може включати пункційну біопсію з використанням голки більшого розміру, хірургічну біопсію для видалення вузла або лобектомію (видалення половини щитоподібної залози).

Лабораторні аналізи зразків біопсії

У деяких випадках лікарі можуть використовувати молекулярні тести для пошуку специфічних генних змін у ракових клітинах. Це може бути зроблено з різних причин:

• Якщо результати біопсії не зрозумілі.
• Для деяких типів раку щитоподібної залози можуть бути проведені молекулярні тести, щоб побачити, чи є в ракових клітинах зміни в певних генах, що може означати, що певні таргетні препарати можуть бути корисними при лікуванні.

Аналізи крові

Аналізи крові можуть допомогти показати, чи нормально працює щитовидна залоза, що може допомогти вирішити, які інші аналізи можуть знадобитися. Їх також можна використовувати для моніторингу деяких видів раку.

Визначення тиреотропного гормону (ТТГ)

Аналізи рівня тиреотропного гормону (ТТГ або тиреотропіну) в крові можна використовувати для перевірки загальної активності щитоподібної залози. Рівні ТТГ, що виробляється гіпофізом, можуть бути високими, якщо щитоподібна залоза не виробляє достатньо гормонів. Рівень ТТГ зазвичай нормальний при раку щитоподібної залози.

Визначення рівнів Т3 і Т4 (гормони щитоподібної залози)

Це основні гормони, що виробляються щитоподібною залозою. Рівні цих гормонів також можуть бути виміряні, щоб отримати уявлення про функцію щитовидної залози на даний момент. Рівні Т3 і Т4 зазвичай нормальні за раку щитовидної залози.

Тиреоглобулін

Тиреоглобулін – це білок, що виробляється щитовидною залозою. Вимірювання рівня тиреоглобуліну в крові не можна використовувати для діагностики раку щитоподібної залози, але воно може бути корисним після лікування.

Кальцитонін

Кальцитонін – це гормон, який допомагає контролювати використання кальцію організмом. Він виробляється С-клітинами щитовидної залози, клітинами, які можуть розвинутися в медулярний рак щитовидної залози. Якщо є підозра на аналізи крові на рівень кальцитоніну, вони можуть допомогти виявити медулярний рак,. Цей тест також використовується для пошуку можливого рецидиву медулярного раку після лікування.

Огляд голосових зв’язок (ларингоскопія)

Пухлини щитоподібної залози іноді можуть вражати голосові зв’язки. Якщо планується операція з лікування раку щитоподібної залози, ймовірно, спочатку буде проведено процедуру, яка називається ларингоскопією, щоб перевірити, чи нормально рухаються голосові зв’язки.

Лікування раку щитоподібної залози

Для пацієнтів із раком щитоподібної залози доступні різні види лікування.

Деякі методи лікування є стандартними (використовуване нині лікування), а деякі проходять клінічні випробування. Клінічні випробування лікування – це наукове дослідження, метою якого є поліпшення існуючих методів лікування або отримання інформації про нові методи лікування хворих на рак.

Оперативне лікування раку щитоподібної залози

Хірургічне лікування є найбільш поширеним методом лікування раку щитоподібної залози. Проводяться такі операції:

●   Лобектомія або видалення частки щитоподібної залози, в якій виявлено рак щитоподібної залози. Регіональні лімфатичні вузли поруч також можуть бути видалені та перевірені під мікроскопом на наявність ознак раку.

●   Субтотальна тиреоїдектомія – видалення всієї щитоподібної залози, крім дуже невеликої ділянки. Лімфатичні вузли також можуть бути видалені і перевірені під мікроскопом на наявність ознак раку.

●   Тотальна тиреоїдектомія – видалення всієї щитоподібної залози.

Променева терапія

Променева терапія – це лікування раку, під час якого використовують високоенергетичні рентгенівські промені або інші види випромінювання для знищення ракових клітин або запобігання їхньому росту.

Існує два типи променевої терапії.

• Зовнішня променева терапія використовує апарат поза тілом для направлення випромінювання в ділянку щитоподібної залози з раковою пухлиною. Іноді випромінювання спрямовується безпосередньо на пухлину під час операції. Це називається інтраопераційною променевою терапією.
• Під час внутрішньої променевої терапії використовують радіоактивну речовину, яку вводять безпосередньо в пухлину або поруч із нею.
• Променева терапія може бути призначена після операції, щоб вразити будь-які невидалені ракові клітини щитоподібної залози.
• Спосіб променевої терапії залежить від типу і стадії лікування раку.

Хіміотерапія раку щитоподібної залози

Хіміотерапія – це лікування раку, під час якого використовуються ліки, щоб зупинити ріст ракових клітин, або вбиваючи клітини, або зупиняючи їхній поділ.

• Коли хіміотерапевтичний препарат приймають всередину або вводять у вену чи м’яз, ліки потрапляють у кровотік і можуть досягати ракових клітин по всьому тілу (системна хіміотерапія).
• Коли хіміотерапевтичний препарат вводять безпосередньо в спинномозкову рідину, орган або порожнину тіла, наприклад, у черевну порожнину, ліки в основному впливають на ракові клітини в цих областях (регіонарна хіміотерапія).
• Спосіб хіміотерапії залежить від типу і стадії лікування раку.

Гормональна терапія щитоподібної залози

Гормональна терапія – це лікування раку, яке видаляє гормони або блокує їхню дію і зупиняє ріст ракових клітин. Гормони – це речовини, що виробляються залозами в організмі і циркулюють у кровотоці. Під час лікування раку щитоподібної залози можуть бути призначені ліки, що перешкоджають виробленню організмом тиреотропного гормону (ТТГ), гормону, який може збільшити ймовірність зростання або рецидиву раку щитоподібної залози.

Таргетна терапія раку щитоподібної залози

Таргетна терапія – це тип лікування, під час якого використовують ліки або інші речовини для виявлення і впливу на певні ракові клітини. Існують різні види таргетної терапії:

• Терапія інгібіторами тирозинкінази. Терапія інгібітором тирозинкінази блокує сигнали, необхідні для росту пухлини.
• Терапія інгібіторами протеїнкінази. Терапія інгібіторами протеїнкіназ блокує білки, необхідні для росту клітин, і може вбивати ракові клітини. Дабрафеніб і траметиніб використовуються для лікування анапластичного раку щитоподібної залози в пацієнтів із певною мутацією в гені BRAF.

Імунотерапія раку щитоподібної залози

Імунотерапія імунна система пацієнта використовується для боротьби з раком. Речовини, що виробляються організмом або в лабораторних умовах, використовуються для посилення, спрямування або відновлення природного захисту організму від раку. Це лікування раку є типом біологічної терапії.

Профілактика раку щитоподібної залози

Доведених заходів щодо запобігання раку щитоподібної залози не існує.

Якщо були випадки сімейного медулярного раку щитоподібної залози виявлено в сім’ї, решта членів сім’ї можуть бути перевірені на наявність мутованого гена.

Прогноз при раку щитоподібної залози

Найпоширеніші типи раку щитоподібної залози мають дуже хороший довгостроковий прогноз, особливо якщо рак виявлено на ранній стадії.

Чи можна виявити рак щитовидної залози на ранній стадії?

Багато випадків раку щитовидної залози можна виявити на ранній стадії. Фактично, більшість видів раку щитовидної залози в даний час виявляються набагато раніше, ніж у минулому, і їх можна успішно лікувати.

• Більшість ранніх випадків раку щитовидної залози виявляються, коли пацієнти звертаються до лікаря через виявлені ними утворення або вузли на шиї.
• Інші види раку щитоподібної залози іноді виявляються медичними працівниками під час планового медичного огляду.
• Ранні стадії раку щитоподібної залози також іноді виявляються під час проведення УЗД або комп’ютерної томографії, для виявлення інших проблем зі здоров’ям.