Лапароскопічна хірургія

Лапароскопічна хірургія – це малоінвазивний метод проведення операцій, який має велику кількість переваг і використовується в основному для проведення оперативних втручань на органах усередині черевної чи тазової порожнини.

Лапароскопія, як із методів проведення операцій, вже 30 років повсюдно використовується хірургами. Перелік показань для лапароскопії постійно розширюється, удосконалюються інструменти, з’являються нові апарати, що зшивають, ендоскопи. У ряді випадків ендоскопічний метод не має собі рівних по малотравматичності, короткочасності реабілітаційного періоду та мінімальних розмірів післяопераційних рубців. Також Вас може зацікавити УЗД щитоподібної залози або консультація ендокринолога.

Як проводиться операція

Під час лапароскопічної операції робиться 2-3 невеликі розрізи в черевній стінці. Їхня довжина не перевищує півтора сантиметрів. Через розрізи в черевну порожнину вводять спеціальні інструменти (скальпелі, затискачі, апарати, що зшивають, поміщені в захисні порожнисті трубки) і лапароскоп. Лапароскоп одночасно проводить підсвічування операційного поля та передає по оптоволокну зображення на зовнішній екран.Цифрові матриці, що застосовуються, і оптика дозволяє в десятки разів збільшувати об’єкти, що розглядаються, передаючи хірургам найменші деталі зображення патологічно змінених органів або виконуваних швів. Освітлювальні елементи, що застосовуються в лапароскопах, дають так зване «холодне світло». Для цього використовуються галогенові та світлодіодні лампи.

Щоб забезпечити вільний огляд внутрішніх органів та розширити простір між ними для проведення маніпуляцій усередину черевної порожнини, нагнітається вуглекислий газ (проводиться інсуфляція). Газ, щоб уникнути травм та переохолодження органів, зволожується та нагрівається. Підготовка до операції залежить від терміновості її проведення – в екстрених випадках проведення аналізів та інших досліджень може проводитись паралельно з втручанням для збереження життя пацієнта. При планових лапароскопічних операціях необхідно здати кров на загальний аналіз, на біохімічні показники, згортання, глюкозу, гепатити, ВІЛ та ін. А також пройти УЗД дослідження, ЕКГ, флюорографію, огляд терапевтом. Можливі додаткові дослідження. Обов’язковою є консультація анестезіолога, психопрофілактична підготовка.

Як проводиться знеболювання

Незначні косметичні дефекти на шкірі після лапароскопії зовсім не означають, що пацієнт не відчуватиме болю під час операції без наркозу. Тому обов’язково під час проведення ендоскопічного втручання проводиться знеболювання. На розсуд лікаря, згідно з показаннями, вибирається спосіб анестезії. При виборі має значення обсяг маніпуляцій, їх тривалість і розташування органів, що оперуються.

Можливе застосування:

• Місцевого знеболювання – частіше використовується спинально-епідуральна анестезія. Препарат вводиться у спинномозковий канал, «відключаючи» чутливість у нижній частині тулуба. Пацієнт залишається у свідомості. Така анестезія застосовується рідше, ніж загальна.
• Загальна анестезія. Хворий на час операції засинає, пропускаючи неприємні моменти в операційній. Як правило, використовується інгаляційний наркоз (суміш подається в легені через трубку). Або комбінований наркоз (ендотрахеальний + внутрішньовенне введення знеболювальних та наркотичних препаратів).
  Підбір методу анестезії завжди індивідуальне питання. Він вирішується спільно хірургом, пацієнтом та анестезіологом.

Лапароскопія у гінекології

Лапароскоп та ендоскопічні інструменти дозволяють проводити лікування та діагностику більшості захворювань жіночих репродуктивних органів без великих розрізів на шкірі. В даний час лапароскопія застосовується при:

• Діагностиці пухлин яєчників та матки.
• Уточнення діагнозу СПКЯ – синдрому полікістозу яєчників.
• Діагностичному пошуку при безплідності та хронічних болях у ділянці малого тазу.
• Корекція непрохідності маткових труб при безплідді.
• Діагностики та лікування зовнішнього ендометріозу.
• Встановлення точного діагнозу та лікування при гострих гінекологічних захворюваннях – позаматковій вагітності, перекруті ніжки кісти яєчника або субсерозної міоми, апоплексії яєчника.
• Запальні захворювання матки, яєчників.
• Екстирпація матки або гістеректомія (при пухлинних процесах за допомогою ендоскопічної техніки можливе радикальне видалення матки з придатками або без).
• Реконструктивно-пластичні операції (у тому числі кольпопексії – лікування т.зв. випадання піхви).
• При лапароскопії можливе проведення ретельного огляду органів малого тазу, біопсії, так і проведення радикального лікування органів жіночої статевої системи.

Лапароскопія в онкології

Ендоскопічне дослідження часто стає найкращим вибором під час проведення діагностики ракових захворювань. Особливо велика цінність методу початкових стадіях, уточнення виду пухлини, її поширеності. Під час лапароскопії проводиться біопсія підозрілих осередків, часто цифрові технології використовуються для запису зображення патологічних ділянок у процесі ревізії черевної порожнини. Діагностику застосовують при малих формах раку, виявленні передракових процесів, первинно-множинних пухлин, оцінці ефективності лікування. Дуже інформативним є метод флуоресцентної ендоскопії – коли виявляється специфічне свічення аномальних (злоякісних) ділянок тканин при попаданні на них лазерного променя або УФ променів.

Лапароскопічно можна виконати безліч операцій з резецирования (видалення) уражених ділянок кишечника, шлунка, жовчних проток, стентування при пухлинах стравоходу і шлунка. За допомогою малоінвазивного методу можна усунути метастази, у тому числі печінки, регіонарних лімфовузлах навколо пухлини.

Переваги та ускладнення лапароскопічних операцій
Як і будь-яке втручання, операція лапароскопії може спричинити ускладнення:

• Пов’язані з травматизацією органів та тканин троакаром або хірургічними інструментами – кровотечі при пошкодженні судин; перфорації стінок кишківника чи інших внутрішніх органів.
• Пов’язані з потраплянням вуглекислого газу в тканини і судини – в підшкірну клітковину (підшкірна емфізема), емфізема сальника, або газова емболія при пошкодженні великих судин.
• Вкрай рідкісне ускладнення.
• Внутрішні кровотечі за недостатнього кліпування або коагуляції судин.

Усувається при ретельній ревізії черевної порожнини після завершення операції. Плюси даного методу дозволили лапароскопії порівняно невеликий термін стати операцією вибору при багатьох захворюваннях.

Переваг багато – це й короткий період відбудови після втручання. Як правило, пацієнт починає вставати з ліжка та самостійно пересуватися вже наступного дня після операції. Хворі відчувають менше болючих відчуттів.

За рахунок невеликих розрізів ризик інфікування низький. Після загоєння слідів від операції практично не залишається.

При проведенні лапароскопії ймовірність розвитку спайкових процесів нижча.