Ендокринна хірургія
Маєте питання та хочете швидко отримати відповідь?
Тоді телефонуйте скоріше нам!
Почніть свій шлях до здоров’я з “Медхелсі”!
У клініці “Медхелсі” на Оболоні працюють досвідчені лікарі, які дбають про ваше здоров’я. Ми пропонуємо індивідуальний підхід, сучасну діагностику та комфортні умови для кожного пацієнта. Довірте своє здоров’я професіоналам!
Ендокринна хірургія в Києві
Ендокринна хірургія — це напрямок сучасної медицини, який спеціалізується на оперативному лікуванні захворювань ендокринної системи. Найчастіше хірургічні втручання проводяться на щитоподібній залозі, адже саме її патології займають провідне місце серед ендокринних порушень. У медичному центрі MEDHELSI в Києві проводиться діагностика, спостереження та хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози відповідно до сучасних медичних протоколів.
Щитоподібна залоза відіграє ключову роль у регуляції обміну речовин, гормонального балансу та роботи багатьох органів і систем організму. Будь-які патологічні зміни в її структурі або функціонуванні можуть призводити до серйозних наслідків для здоров’я. У ряді випадків медикаментозного лікування недостатньо, і тоді оптимальним методом стає хірургічне втручання.
Фахівці центру MEDHELSI застосовують комплексний підхід до лікування пацієнтів. Перед операцією проводиться повна діагностика, яка може включати ультразвукове дослідження, лабораторні аналізи гормонів, тонкоголкову біопсію та інші сучасні методи обстеження. Це дозволяє точно встановити характер патології та обрати найбільш безпечну і ефективну тактику лікування.
Коли потрібна ендокринна операція?
Не всі захворювання щитоподібної залози потребують хірургічного лікування. Проте існує ряд ситуацій, коли операція є найбільш доцільним або єдиним способом лікування. До них належать:
- великі вузли щитоподібної залози;
- швидке збільшення новоутворень;
- зоб, який викликає компресію органів шиї;
- підозра на злоякісні пухлини;
- підтверджений рак щитоподібної залози;
- гормонально активні вузли, що викликають тиреотоксикоз.
Своєчасне звернення до лікаря-ендокринолога та ендокринного хірурга дозволяє виявити проблему на ранніх стадіях і запобігти розвитку серйозних ускладнень.
Сучасні методи ендокринної хірургії
Медицина постійно розвивається, і сьогодні операції на щитоподібній залозі виконуються максимально делікатно та безпечно для пацієнта. У більшості випадків застосовуються малоінвазивні методики, які дозволяють:
- зменшити травматичність втручання;
- скоротити час перебування у стаціонарі;
- знизити ризик ускладнень;
- забезпечити швидше відновлення після операції.
Хірургічне лікування може передбачати часткове або повне видалення щитоподібної залози залежно від характеру патології. Після операції пацієнт перебуває під наглядом лікарів, а за необхідності призначається підтримуюча гормональна терапія.
Захворювання щитоподібної залози, що потребують хірургічного лікування
У відділенні ендокринної хірургії медичного центру MEDHELSI проводиться лікування різних патологій щитоподібної залози. Найпоширенішими серед них є:
- Видалення вузлів щитоподібної залози. Вузлові утворення щитоподібної залози є однією з найчастіших причин звернення до ендокринного хірурга. У більшості випадків вузли мають доброякісний характер, проте потребують регулярного контролю. Якщо вузол швидко збільшується, досягає значних розмірів або викликає порушення функції залози, може бути рекомендоване його хірургічне видалення.
- Зоб. Зоб — це збільшення щитоподібної залози, яке може супроводжуватися зміною її структури та функції. Захворювання може викликати відчуття тиску в шиї, труднощі під час ковтання або дихання. У складних випадках, коли медикаментозна терапія не дає результату або зоб досягає значних розмірів, проводиться оперативне лікування.
- Пухлини щитоподібної залози. Пухлини щитоподібної залози можуть бути як доброякісними, так і злоякісними. Для визначення їх природи використовуються сучасні методи діагностики, включаючи біопсію та ультразвукове дослідження. У випадку підтвердження пухлинного процесу лікарі визначають оптимальну тактику лікування, яка може включати оперативне втручання.
- Рак щитоподібної залози. Рак щитоподібної залози — це злоякісне захворювання, яке потребує своєчасного та комплексного лікування. Основним методом терапії є хірургічне видалення ураженої частини або всієї щитоподібної залози. При ранньому виявленні прогноз лікування є досить сприятливим, тому регулярні профілактичні обстеження мають велике значення.
Переваги лікування у MEDHELSI
Медичний центр MEDHELSI в Києві забезпечує сучасний рівень діагностики та лікування ендокринних захворювань. Пацієнти отримують комплексну медичну допомогу — від первинної консультації до післяопераційного спостереження. Основні переваги лікування:
- досвідчені лікарі-ендокринологи та ендокринні хірурги;
- сучасне діагностичне обладнання;
- індивідуальний підхід до кожного пацієнта;
- застосування актуальних медичних протоколів;
- комфортні умови лікування та відновлення.
Своєчасна діагностика і правильно обрана тактика лікування допомагають ефективно вирішити більшість проблем щитоподібної залози та повернути пацієнтам високу якість життя.
Хто з лікарів вам допоможе?
Наш підхід до ендокринної хірургії – точність і професіоналізм
Лапароскопічна хірургія – це малоінвазивний метод проведення операцій, який має велику кількість переваг і використовується в основному для проведення оперативних втручань на органах усередині черевної чи тазової порожнини.
Лапароскопія, як із методів проведення операцій, вже 30 років повсюдно використовується хірургами. Перелік показань для лапароскопії постійно розширюється, удосконалюються інструменти, з’являються нові апарати, що зшивають, ендоскопи. У ряді випадків ендоскопічний метод не має собі рівних по малотравматичності, короткочасності реабілітаційного періоду та мінімальних розмірів післяопераційних рубців.
Як проводиться операція
Під час лапароскопічної операції робиться 2-3 невеликі розрізи в черевній стінці. Їхня довжина не перевищує півтора сантиметрів. Через розрізи в черевну порожнину вводять спеціальні інструменти (скальпелі, затискачі, апарати, що зшивають, поміщені в захисні порожнисті трубки) і лапароскоп. Лапароскоп одночасно проводить підсвічування операційного поля та передає по оптоволокну зображення на зовнішній екран.Цифрові матриці, що застосовуються, і оптика дозволяє в десятки разів збільшувати об’єкти, що розглядаються, передаючи хірургам найменші деталі зображення патологічно змінених органів або виконуваних швів. Освітлювальні елементи, що застосовуються в лапароскопах, дають так зване «холодне світло». Для цього використовуються галогенові та світлодіодні лампи.
Щоб забезпечити вільний огляд внутрішніх органів та розширити простір між ними для проведення маніпуляцій усередину черевної порожнини, нагнітається вуглекислий газ (проводиться інсуфляція). Газ, щоб уникнути травм та переохолодження органів, зволожується та нагрівається. Підготовка до операції залежить від терміновості її проведення – в екстрених випадках проведення аналізів та інших досліджень може проводитись паралельно з втручанням для збереження життя пацієнта. При планових лапароскопічних операціях необхідно здати кров на загальний аналіз, на біохімічні показники, згортання, глюкозу, гепатити, ВІЛ та ін. А також пройти УЗД дослідження, ЕКГ, флюорографію, огляд терапевтом. Можливі додаткові дослідження. Обов’язковою є консультація анестезіолога, психопрофілактична підготовка.
Як проводиться знеболювання
Незначні косметичні дефекти на шкірі після лапароскопії зовсім не означають, що пацієнт не відчуватиме болю під час операції без наркозу. Тому обов’язково під час проведення ендоскопічного втручання проводиться знеболювання. На розсуд лікаря, згідно з показаннями, вибирається спосіб анестезії. При виборі має значення обсяг маніпуляцій, їх тривалість і розташування органів, що оперуються.
Можливе застосування:
- Місцевого знеболювання – частіше використовується спинально-епідуральна анестезія. Препарат вводиться у спинномозковий канал, «відключаючи» чутливість у нижній частині тулуба. Пацієнт залишається у свідомості. Така анестезія застосовується рідше, ніж загальна.
- Загальна анестезія. Хворий на час операції засинає, пропускаючи неприємні моменти в операційній. Як правило, використовується інгаляційний наркоз (суміш подається в легені через трубку). Або комбінований наркоз (ендотрахеальний + внутрішньовенне введення знеболювальних та наркотичних препаратів).
Підбір методу анестезії завжди індивідуальне питання. Він вирішується спільно хірургом, пацієнтом та анестезіологом.
Лапароскопія у гінекології
Лапароскоп та ендоскопічні інструменти дозволяють проводити лікування та діагностику більшості захворювань жіночих репродуктивних органів без великих розрізів на шкірі. В даний час лапароскопія застосовується при:
- Діагностиці пухлин яєчників та матки.
- Уточнення діагнозу СПКЯ – синдрому полікістозу яєчників.
- Діагностичному пошуку при безплідності та хронічних болях у ділянці малого тазу.
- Корекція непрохідності маткових труб при безплідді.
- Діагностики та лікування зовнішнього ендометріозу.
- Встановлення точного діагнозу та лікування при гострих гінекологічних захворюваннях – позаматковій вагітності, перекруті ніжки кісти яєчника або субсерозної міоми, апоплексії яєчника.
- Запальні захворювання матки, яєчників.
- Екстирпація матки або гістеректомія (при пухлинних процесах за допомогою ендоскопічної техніки можливе радикальне видалення матки з придатками або без).
- Реконструктивно-пластичні операції (у тому числі кольпопексії – лікування т.зв. випадання піхви).
- При лапароскопії можливе проведення ретельного огляду органів малого тазу, біопсії, так і проведення радикального лікування органів жіночої статевої системи.
Лапароскопія в онкології
Ендоскопічне дослідження часто стає найкращим вибором під час проведення діагностики ракових захворювань. Особливо велика цінність методу початкових стадіях, уточнення виду пухлини, її поширеності. Під час лапароскопії проводиться біопсія підозрілих осередків, часто цифрові технології використовуються для запису зображення патологічних ділянок у процесі ревізії черевної порожнини. Діагностику застосовують при малих формах раку, виявленні передракових процесів, первинно-множинних пухлин, оцінці ефективності лікування. Дуже інформативним є метод флуоресцентної ендоскопії – коли виявляється специфічне свічення аномальних (злоякісних) ділянок тканин при попаданні на них лазерного променя або УФ променів.
Лапароскопічно можна виконати безліч операцій з резецирования (видалення) уражених ділянок кишечника, шлунка, жовчних проток, стентування при пухлинах стравоходу і шлунка. За допомогою малоінвазивного методу можна усунути метастази, у тому числі печінки, регіонарних лімфовузлах навколо пухлини.
Переваги та ускладнення лапароскопічних операцій
Як і будь-яке втручання, операція лапароскопії може спричинити ускладнення:
- Пов’язані з травматизацією органів та тканин троакаром або хірургічними інструментами – кровотечі при пошкодженні судин; перфорації стінок кишківника чи інших внутрішніх органів.
- Пов’язані з потраплянням вуглекислого газу в тканини і судини – в підшкірну клітковину (підшкірна емфізема), емфізема сальника, або газова емболія при пошкодженні великих судин.
- Вкрай рідкісне ускладнення.
- Внутрішні кровотечі за недостатнього кліпування або коагуляції судин.
Усувається при ретельній ревізії черевної порожнини після завершення операції. Плюси даного методу дозволили лапароскопії порівняно невеликий термін стати операцією вибору при багатьох захворюваннях.
Переваг багато – це й короткий період відбудови після втручання. Як правило, пацієнт починає вставати з ліжка та самостійно пересуватися вже наступного дня після операції. Хворі відчувають менше болючих відчуттів.
За рахунок невеликих розрізів ризик інфікування низький. Після загоєння слідів від операції практично не залишається.
При проведенні лапароскопії ймовірність розвитку спайкових процесів нижча.